Пропозиція працевлаштування від роботодавця США може бути підставою для отримання імміграційної візи та статусу законного постійного жителя (грін-карти). У деяких, відносно рідкісних випадках, людина може подати петицію самостійно, без роботодавця з США. 

Імміграційні візи на основі працевлаштування та зайнятості поділяються на категорії так як i сімейні імміграційні візи. 

EB2 та EB3 Засновані на Працевлаштуванні – Категорії переваг 

EB2 зазвичай призначені для посад, що вимагають наукового ступеня (магістр або вище) або еквівалентної комбінації освіти та досвіду. 

EB3 зазвичай призначені для професійних посад (потрібна ступінь бакалавра), посад кваліфікованих робітників (принаймні 2 роки попереднього досвіду) або інших працівників (менше 2 років попереднього досвіду). 

Для переважної більшості посад, що підпадають під категорію EB2, та для всіх посад категорії EB3 шлях до грін-карти є триетапним процесом: 

• Заява на Сертифікацію Постійної Роботи (PERM) 
• Імміграційна Петиція Іноземного Робітника I-140 (Immigrant Worker Petition) 
• Заява на Зміну Статусу, або Заява на Імміграційну Візу 

Program Electronic Review Management (PERM)

Переважна більшість петицій на отримання імміграційної візи EB2 та всіх EB3 вимагають від роботодавця підтвердження того, що він шукав на ринку праці у Сполучених Штатах і не зміг знайти відповідного кандидата на цю посаду. Цей процес називається Program Electronic Review Management (PERM). 

Процес PERM вимагає, щоб потенційний американський роботодавець доклав зусиль для найму кваліфікованих американських працівників на цю посаду, перш ніж пропонувати роботу іноземному працівникові. У Департаменту Праці (Department of Labor) є спеціальне зведення правил, у якому вказані точні кроки, які має зробити роботодавець для найму американських працівників.  

Роботодавці часто звертаються за допомогою до імміграційних адвокатів у дотриманні правил найму, тому що навіть невелика помилка на цьому етапі може зруйнувати справу. 

Коли роботодавець завершує всі необхідні зусилля щодо набору персоналу, він подає електронну заяву до Департаменту Праці, щоб підтвердити, що не може знайти відповідного працівника зі США, та може найняти іноземного працівника на цю посаду. 

Цей перший крок є найбільш трудомістким і вимагає тривалого очікування обробки заяви Департаментом Праці. Від початку до кінця потрібно близько чотирнадцяти місяців, але ці часові рамки постійно змінюються. 

Імміграційна Петиція для Іноземного Робітника I-140 

Після отримання необхідного завірення з відділу Департаменту Праці, робітник може заповнити I-140 – Петиція робочого іммігранта (Immigrant Worker Petition) i  Служби громадянства та імміграції США (U.S. Citizenship and Immigration Services (USCIS)) від імені іноземного працівника. B той самий час, роботодавець повинен буде надати копію останньої доступної федеральної податкової декларації, яка показує достатній чистий прибуток або чисті поточні активи для виплати основної заробітної плати, як визначено Міністерством праці. 

Зараз USCIS займає близько десяти місяців для обробки петиції I-140, але існують обробки преміум-класу (Premium Processing) доступнi за додаткову плату в розмірі $2,500 США, щоб отримати відповідь протягом 15 календарних днів. 

Заява На Реєстрацію Постійного Місця Проживання Або Зміна Статусу (I-485)

Якщо іноземний працівник, одержувач петиції I-140, уже присутній у США з дійсним не іміграційним статусом (наприклад, H-1B або F-1), він чи вона може подати заяву I-485 про зміну статусу, попросивши статус законного постійного проживання (зелена карта). У більшості випадків заяву I-485 можна подати одночасно із петицією I-140 (див. вище). Найближчі члени сім’ї (подружжя та діти віком до 21 року), які перебувають у Сполучених Штатах, також мають право подати заяву про зміну статусу разом із основним прохачем.  

У той же час, іноземний працівник та найближчі члени його сім’ї можуть попросити дозвіл на тимчасову роботу (EAD) і попереднє умовно-дострокове звільнення (тимчасовий дозвіл на повторний в’їзд до Сполучених Штатів без візи), що дозволить їм працювати та подорожувати за кордон поки йде обробка їхніх даних про зміну статусу.  

Запити на EAD і умовно-дострокове звільнення (Advanced Parole) зазвичай надходять приблизно через 7 місяців, тоді як заявки I-485 обробляються в середньому близько року. Тим не менш, час обробки USCIS може сильно відрізнятися. 

Якщо після схвалення петиції I-140 іноземний працівник та його чи її найближчі родичі фізично не перебувають у Сполучених Штатах, то вони подають заяву на імміграційну візу в консульство США за кордоном. Після схвалення петиції I-140 іноземний працівник повинен надати певні документи до Національного візового центру. Коли документи будуть заповнені, Національний візовий центр передасть справу до консульства, яке призначить час для співбесіди для імміграційної візи. Як правило, це займає менше часу, ніж зміна статусу. 

Коли іноземні громадяни в’їжджають до Сполучених Штатів за імміграційною візою, вони відразу стають законними постійними жителями США. Грін-карти потім надходять їм поштою через кілька тижнів. 

Категорії, Які Вимагають Наявності Роботодавця В США, Але Не Вимагають Запевнення Департаменту Праці  

Для категорій, які потребують наявності роботодавця в США заснованих на працевлаштуванні, описаних нижче, роботодавці в США можуть перейти безпосередньо до Кроку 2 подавши Петиції Робочого-Іммігранта I-140 без необхідності отримання завірення від Міністерства Праці. 

EB1-B Видатний Науковий працівник 

Ця категорія надається дослідникам і вченим, які продемонстрували особливі досягнення в своїй області і мають пропозицію на постійну роботу (на постійний термін або певний шлях до отримання постійного терміну) в акредитованому вищому навчальному закладі США або в якості дослідницької посади у приватного роботодавця. 

EB1-C Міжнародний Менеджер 

Американське комерційне підприємство, яке має іноземний філіал, може звернутись до Служби громадянства та імміграції США (USCIS), щоб призначити іноземного співробітника на посаду виконавчого директора або менеджера в Сполучених Штатах на постійній основі. 

Для цього американська та іноземна компанії повинні бути пов’язані материнськими /дочерними відносинами, або повинні належати до третьої сторони чи сторiн. 

Щоб мати право призначити іноземного працівника в американську компанію, іноземний працівник повинен працювати в іноземному філіалі на постійній основі не менше року за останні три роки до надання петиції. 

Хоча ця категорія аналогічна неіміграційній візі L-1, тут немає положення про Новий Офіс – компанія-роботодавець у США має активно працювати не менше року, перш ніж буде подано петицію.  

Потенційний роботодавець (комерційна організація США) повинен подати петицию I-140. Іноземному працівнику (бенефіціарару) дозволяється мати частку володіння в комерційному підприємстві США, подаючи петицію від його імені.

Категорії, де НЕ потрібен роботодавець 

EB1-A Екстраординарна Здатність (особливість) 

Іноземні працівники, здатні продемонструвати отримані досягнення у своїй діяльності та вміти продемонструвати, що вони будуть продовжувати працювати в цій же області в Сполучених Штатах, можуть подати петицію I-140 самостійно, без необхідності в американському роботодавцi. 

Критерії для встановлення особливих здатностей аналогічнi неімміграційних візам O-1A і O-1B, але в петиціях EB-1A I-140 набагато вищі стандарти. 

EB2 з Винятком в ім’я Національних інтересів (NIW) 

У деяких випадках іноземний працівник може показати, що тип конкретної роботи, який він хоче виконувати, настільки важливий для національних інтересів Сполучених Штатів, що навіть немає сенсу шукати когось на ринку праці США. 

У таких випадках петиція I-140 може бути подана роботодавцем, або іноземним працівником, і для цього не потрібна сертифікація Департаменту праці.