Проблеми на американо-мексиканському кордоні

Багато українців і росіян розглядають можливість поїздки в Мексику, щоб спробувати в’їхати в США на південному кордоні. Є багато ризиків і небезпек, пов’язаних з таким підходом.

Last modified 11 Жовтня, 2022

Ця інформація в значній мірі взята з оновлень, опублікованих Тейлором Леві, адвокатом в Ель-Пасо, штат Техас, який є одним з черговиx експертів з імміграційної політики США на південному кордоні. Його поточні оновлення можна знайти тут.

This article is provided by LINU for informational purposes only, and should not be considered legal advice. Please see our Terms & Conditions.

Багато українців і росіян розглянули можливість поїздки в Мексику, щоб спробувати в’їхати в США на південному кордоні. Є багато ризиків і небезпек, пов’язаних з таким підходом.  

Злочинність та небезпека викрадення людей

По-перше, Мексика може бути надзвичайно небезпечною для іммігрантів, особливо для тих, кого легко ідентифікувати за расою та мовою.  Подорожувати з Мехіко до кордону може бути дуже небезпечно, якщо ви не перебуваєте під захистом контрабандистів. Наприклад, хоча будь-хто може купити квиток на автобус або літак до кордону, картелі систематично стежать за прикордонними автобусними станціями та аеропортами на прибуття мігрантів – ці місця є гарячими точками для викрадень, особливо в Нуево Ларедо (Nuevo Laredo). Деякі з викрадень були здійснені таксистами і водіями Uber. Викрадення відбуваються з метою вимагання від членів сім’ї викупів, а мігранти, які сприймаються як такі, що мають багатих родичів, піддаються підвищеному ризику абдукції. 

Що таке Розділ 42?

По-друге, в’їзд (POEs) як і раніше офіційно закрий для всіх національностей відповідно до розділу 42, закону, який дозволяє уряду США виганяти людей, які нещодавно були в країні, де була присутня інфекційна хвороба. Закон знаходиться в 42 U. S. C § 265. Адміністрація Трампа реалізувала використання цього закону під час пандемії Covid-19, адміністрація Байдена продовжила ним користуватися. Це не дозволяє біженцям просити притулку на кордонах США в POEs.

Винятки з Розділу 42.

Українцям були здебільшого надані винятки з Розділу 42 і дозволено в’їзд протягом березня та квітня 2022 року, але після створення програми «Єднаймося для України» (United for Ukraine) українцям, які намагаються в’їхати до США на південному кордоні, відмовляють і направляють подавати документи на програму «Єднаймося для України». Немає дозволу чи документу, який би дозволяв звільнення від Розділу 42 для українців, які можуть довести, що їхні заявки U4U було відхилено.

Юристи, адвокати та журналісти на південному кордоні повідомляють, що представникам інших національностей, у тому числі росіянам, також відмовляють згідно з розділом 42 за дуже незначними винятками. Тисячі людей чекають у прикордонних містах на винятки для проходу через пункт пропуску.

Коли іммігранти отримують відмову від США на кордоні через пункт пропуску для в’їзду відповідно до Розділу 42, вони часто передаються мексиканським імміграційним органам, які можуть депортувати їх, або заохотити подати заяву про надання притулку в Мексиці. Якщо мігрант подасть заяву про надання притулку в Мексиці, але пізніше потрапить до Сполучених Штатів, це може негативно вплинути на здатність мігранта подати заяву про надання притулку в Сполучених Штатах. Крім того, мексиканські імміграційні органи іноді просять хабарі, щоб звільнити мігрантів або передати мігрантів картелям.

Деякі люди намагаються в’їхати до США за допомогою «автомобільного трюку». Офіцери CBP завжди розміщені біля пішохідних смуг, але автомобільні смуги не завжди повністю укомплектовані.  Деякі люди намагаються проїхати через кордон, не зупиняючись співробітниками CBP, тому що якщо вони зможуть потрапити на територію США, вони уникнуть розділу 42 і отримають дозвіл шукати притулку.  Однак багато людей спіймано, і автомобільний трюк небезпечний;  У грудні 2021 року співробітники CBP обстріляли дві машини російських шукачів притулку, які намагалися проїхати повз поліцейських і потрапити на територію США за допомогою «автомобільного трюку».

Деякі іммігранти намагалися уникнути пунктів пропуску та потрапити до США без перевірки (тобто нелегально перетнути кордон), а потім здатися офіцерам CBP, опинившись у США. Важко перетнути кордон без допомоги койотів, які часто стягують плату в десятки тисяч доларів і часто пов’язані з насильницькими наркокартелями.  Якщо CBP затримує мігрантів, їх зазвичай відправляють до ICE, особливо в Луїзіані. Проти мігрантів, які були затримані ICE, розпочинається процедура вивезення-виселення. Якщо ви вважаєте, що вашу близьку людину міг затримати ICE, ви можете перевірити локатор затриманих ICE, https://locator.ice.gov/odls/.  Люди, утримувані для «обробки» CBP, не відображатимуться в цьому інструменті пошуку.

Навіть люди, яким надано виняток з розділу 42, можуть бути поміщені в процедуру депортації

Запит на виняток з Розділу 42, як правило, ставився як прохання про гуманітарний пароль (humanitarian parole).  Гуманітарний пароль дозволяє особі, яка не має права на в’їзд до Сполучених Штатів, перебувати в Сполучених Штатах на тимчасовий період з «невідкладних гуманітарних причин» або «значної суспільної користі». До оголошення програми «Єднаймося для України» (Uniting for Ukraine) мігранти, яким надавали винятки з Розділу 42, були українцями. Мігранти, яким було надано винятки з Розділу 42, як правило, отримували гуманітарний пароль терміном на один рік або трохи менше одного року. Мігранти інших національностей, у тому числі росіяни, яким було надано гуманітарний пароль, повідомляють про різну тривалість паролю, іноді до 2 тижнів, іноді до року. Деякі люди отримали виключення з Розділу 42, але їм не було надано гуманітарний пароль, і їм дозволили в’їхати до Сполучених Штатів лише для того, щоб отримати «Повідомлення про з’яву» та помістити в імміграційний арешт. Повідомлення про з’яву — це обвинувачувальний документ, який ініціює процедуру виселення не громадянина і вказує на те, що не громадянин повинен постати перед імміграційним судом. Навіть люди, які просять і отримують гуманітарне дозвіл в POEs часто утримуються протягом декількох днів перед звільненням, особливо самотні дорослі. Це не офіційно імміграційне та митне право (ICE) “затримання”, а скоріше вважається митною та прикордонною охороною (Custom and Border protection) “процесом обробки”.  Це може виглядати як затримання, але відмінність важлива, особливо якщо адвокат телефонує до CBP намагаючись знайти місцезнаходження або допомогти мігранту. Більшість людей, яким дозволили в’їзд через humanitarian parole на кордоні, згодом також отримують NTA і переводяться на процедуру висилки. Кожен, хто перетинає південний кордон, повинен мати свій номер А (дев’ятизначний номер, виданий імміграційною владою США) та регулярно звірятися з веб-сайтом Виконавчого управління з імміграційного контролю (EOIR), щоб знати дати призначених слухань в імміграційному суді. https://acis.eoir.justice.gov/en/ 

З скасуванням Розділу 42 проблемами на кордоні не закінчиться

Коли Розділ 42 перестануть використовувати і мігрантам буде дозволено шукати притулку на кордоні США та Мексики, все одно слід виявляти обережність. Як і раніше, існує небезпека бути викраденим і стати жертвою насильства з боку картелів. Враховуючи велику кількість людей, яких працівники митної та прикордонної охорони мають щодня обробляти у ПВ, практично гарантовані значні затримки. Тисячі людей, які були позбавлені можливості шукати притулок протягом останніх двох років через розділ 42, ймовірно, знову спробують перетнути кордон. Якщо до розділу 42 зроблять виняток,  Незрозуміло, чи направить CBP усіх українців до програми «Єдність для України», чи дозволить деяким українцям просити притулку на кордоні.

Крім того, навіть коли українцям та представникам інших національностей буде дозволено просити притулок на кордоні, вони навряд чи зможуть просто отримати дозвіл на в’їзд до Сполучених Штатів для подання клопотання про надання притулку. Натомість, якщо вони висловлять страх перед поверненням у свою країну, їм, швидше за все, буде дозволено в’їхати до Сполучених Штатів, але їх буде поміщено в імміграційні центри.

Крім того, мігранти любої національності, можуть зіткнутися з труднощами, щоб отримати дозвіл для подання заяви про надання притулку в США. Більше інформації про право на притулок можна знайти тут

Що щодо неповнолітніх, які намагаються перетнути кордон?

Якщо хтось у віці до 18 років спробує перетнути кордон без своїх біологічних батьків (імена яких зазначено у свідоцтві про народження), дуже висока ймовірність того, що прибувших розлучать. Це відноситься і до дітей віком до 18 років, які приїхали зі своїми братами та сестрами, бабусями та дідусями, двоюрідними братами та сестрами тощо, навіть якщо ці не прямі родичі мають довіреність. Міністерство національної безпеки (DHS) інтерпретує Закон про захист жертв торгівлі людьми у дуже вузьких рамках, який вимагає судової постанови законного опікунства. У цьому випадку, якщо судовий наказ складено не англійською мовою, влада може відмовитися прийняти такий указ і розлучити неповнолітнього з його супроводом.

Дитина буде вважатися «неповнолітній без супроводу» і буде передана DHS під опіку Управління з переселення біженців (ORR). Це має статися протягом 72 годин. Після того, як дитина опиниться під опікою ORR, вона може бути перевезена куди завгодно по всій території Сполучених Штатів до закладу, де є спальне місце. Для дітей старших 12 років це зазвичай (не завжди) означає групові будинки. Для дітей віком до 12 років – це зазвичай (не завжди) означає прийомні сім’ї вночі та груповий дім удень. ОРР намагається зберегти неповнолітніх братів та сестер разом.
Після взяття неповнолітнього, найближчий родич неповнолітнього (переважно батьки) повинні зв’язатися з ORR за телефоном 1-800-203-7001, або електронною поштою на адресу information@ORRNCC.com. Гаряча лінія ORR не надаватиме інформацію про дитину попри те, що вонa знаходяться, або не знаходяться під опікою ORR. Якщо вонa перебуває під опікою в ОРР, вони надсилають контактну інформацію того, хто дзвонив до закладу, де перебуває дитина. Потім соціальні працівники звертаються до сімей, щоб розпочати процес возз’єднання. Зазвичай для возз’єднання з батьками потрібно близько двох тижнів, а для возз’єднання з іншими опікунами трохи більше часу.

Догори